Що таке ментальне здоров'я?

Ментальне здоров'я — це стан психічного добробуту, який дозволяє людині справлятися зі стресом, реалізовувати здібності, навчатися та працювати, робити внесок у життя своєї громади.

Ментальне здоров'я є основним правом людини та невід'ємною частиною її загального фізичного стану. Психічний добробут — це основа індивідуальної та колективної здатності ухвалювати рішення, будувати стосунки та формувати світ.

Як покращити ментальне здоров'я? Плекаючи свою психологічну стійкість.

Психологічна стійкість, або резилієнтність, — це здатність проживати випробування, зберігаючи, відновлюючи та плекаючи ментальне здоров'я, особистісну цілісність і соціальні зв'язки.

Центр здоров'я та розвитку «Коло сім'ї» виокремлює п'ять компонентів формули психологічної стійкості:

Цінності. Це — сенси, які людина вільно обирає та які їй резонують. Цінності визначають те, як людина прагне жити та діяти попри різні життєві обставини. «Цінності — це не про те, що ми хочемо мати, а про те, як ми хочемо бути (жити — ред.)», — пояснює Олег Романчук, лікар-психотерапевт.

Ефективна дія. Незважаючи на труднощі, людина намагається з надією рухатися вперед. Ефективна дія — це дія, яка:

пов'язана з цінностями людини;
сфокусована на головних завданнях;
виважена та мудра;
реалізується разом з іншими людьми.

Корисне мислення. Такий спосіб мислення допомагає скерувати увагу та дії в найбільш ефективне русло. Важливо пам'ятати, що людське мислення може бути позитивним і негативним. А відтак — можна навчитися вибирати корисні думки та змінювати нездорові переконання про себе та світ.

Ефективна регуляція енергії та емоцій. Щоб проходити період випробувань, важливо дбати про достатній рівень енергії. Для цього варто: слідкувати за своїм станом, розумно планувати витрати енергії та вчасно і якісно відновлювати її запаси. Також треба вчитися регулювати свої емоції.

Стосунки. Стосунки, в яких є відчуття безпеки, любові та прийняття, важливі на всіх етапах життя. Для плекання стійкості в часи випробувань потрібна взаємодія, підтримка, допомога одне одному та вміння керувати емоціями.

Які щоденні звички допомагають покращити психологічну стійкість?

Дотримуйтесь режиму дня. Постарайтесь розпочинати і завершувати ваш день з простих ритуалів, як-от вмивання чи чашка чаю. Також корисно буде складати список справ на день. При цьому пам'ятайте, що цей список не повинен бути великим. Натомість він має включати перелік обов'язкових речей та ритуалів, які сприяють відновленню.

Старайтесь регулярно рухатися. Оберіть те, що вам до душі, — прогулянка, танці, фітнес, йога чи інші фізичні вправи. Фізичні навантаження не повинні бути виснажливими. Натомість вони повинні бути систематичними. Проконсультуйтеся з сімейним лікарем, щоб підібрати вид та регулярність фізичних навантажень.

Їжте повноцінно та регулярно, пийте достатньо рідини. Скористайтеся "Тарілкою здорового харчування", щоб сформувати свій щоденний раціон. Не соромтесь звернутися до сімейного лікаря. Він допоможе підібрати харчування, зважаючи на ваші потреби.

Лягайте спати вчасно. Знайдіть можливість подрімати вдень, якщо не мали повноцінного сну вночі через повітряну тривогу. Не купуйте самотужки снодійних чи інших препаратів, якщо маєте порушений режим сну. Натомість зверніться до сімейного лікаря. Він допоможе налагодити сон.

Відпочинок. Усвідомте, що відпочинок — така ж потреба людського організму, як харчування чи сон. Тому намагайтеся кожного дня виокремити час на відпочинок. Підберіть свій перелік ресурсних активностей, це може бути читання книг чи гра з домашнім улюбленцем.

Куди звертатися про допомогу у питаннях ментального здоров'я ?

Розпочніть з візиту до сімейного лікаря.

Безкоштовну допомогу в питаннях, які пов'язані з ментальним здоров'ям, в Україні можна отримати на первинному рівні. Це можливо за умови, якщо ваш сімейний лікар:

Пройшов навчання за програмою ВООЗ mhGAP (Mental Health Gap Action Programme).
Працює в медзакладі, який має укладений договір із НСЗУ за пакетом «Супровід і лікування дорослих та дітей з психічними розладами на первинному рівні медичної допомоги».

Якщо ж ваш сімейний лікар ще не пройшов навчання за mhGAP, все одно зверніться до нього. Він направить вас до іншого сімейного лікаря. Або за вашою згодою — до психолога, психотерапевта чи психіатра.

Якщо хочете самотужки знайти фахівця з ментального здоров'я — скористайтесь онлайн-картою від НСЗУ. За її допомогою ви знайдете таких фахівців:

Сімейний лікар;
Лікар-педіатр;
Лікар-психіатр (дорослий, дитячий, підлітковий);
Лікар-психолог;
Лікар-психотерапевт;
Лікар-терапевт;
Лікар-нарколог.

Онлайн-карта від НСЗУ дозволяє знайти лікарів за назвою області, громади, населеного пункту чи медзакладу.

Ви також можете зателефонувати на гарячу лінію Національної служби здоров'я України — 16-77. Оператори знайдуть фахівця в сфері ментального здоров'я та потрібний медзаклад.

Правила кібербезпеки: що важливо знати роботодавцям і працівникам?

У сучасному світі інформація є одним з головних активів, а отже питання цифрової гігієни є основою функціонування будь-якого бізнесу. Саме тому кібербезпека на робочому місці є сферою відповідальності, де перетинаються обов'язки та інтереси як роботодавця, так і працівників.

Які мінімальні гарантії кібербезпеки роботодавець має забезпечити працівникам, у тому числі віддаленим?

В українському законодавстві немає чіткого переліку мінімальних гарантій кібербезпеки, у тому числі для віддалених працівників. Проте, виходячи із Законів України «Про захист персональних даних» та «Про інформацію», роботодавець зобов'язаний:

отримати згоду на збір та обробку їхніх персональних даних;
запобігти несанкціонованому доступу або витоку персональних даних працівників;
інформувати та ознайомлювати працівників із правами, пов'язаними зі збором та обробкою персональних даних.

Отже, закон встановлює лише загальний обов'язок захищати персональні дані працівників.

Всі інші вимоги – наприклад, використання ліцензійного ПЗ, антивірусних програм, правил роботи з документами чи технологіями штучного інтелекту – можуть бути прописані у внутрішніх політиках компанії або в трудових договорах, але вони не є обов'язковими.

Виняток становлять держслужбовці, військові, депутати, працівники державних органів та підприємств. Для них закон прямо передбачає проведення інструктажів і регулярних тренінгів із кібергігієни (п. 27 ч. 3 ст. 8 Закону «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України»). У приватному секторі таке зобов'язання відсутнє.

Чи можна юридично зобов'язати працівника дотримуватися політик інформаційної безпеки?

Так, можна. Для цього компанія повинна:

оформити правила та вимоги з інформаційної безпеки у вигляді внутрішніх політик чи положень;
офіційно затвердити їх на рівні підприємства;
ознайомити з ними всіх працівників у належний спосіб.

Лише тоді такі документи матимуть юридичну силу, а компанія зможе застосовувати дисциплінарні заходи у разі порушення.

Коли мова йде про політики групи компаній, то вони мають бути адаптовані до українського законодавства, а також затверджені належним чином на кожному конкретному підприємстві.

Чи може роботодавець контролювати електронну пошту, чати працівників з метою запобігання витоку інформації?

Так, але будь-який контроль вважається обробкою персональних даних і повинен відповідати Закону України «Про захист персональних даних».

Основні моменти:

працівник має надати згоду на обробку персональних даних;
збирати можна тільки ті дані, які безпосередньо стосуються трудових функцій та обовʼязків.

Роботодавець повинен повідомити працівника про застосування засобів контролю:

до початку роботи для нових працівників (ст. 29 КЗпП України);
для існуючих – не менше ніж за 2 місяці до введення змін (ст. 32 КЗпП України) (у період дії воєнного стану – безпосередньо до початку запровадження).

Досить показовим є рішення Європейського суду з прав людини у справі BĂRBULESCU v. ROMANIA, в якому було визначено чіткі вимоги для здійснення контролю у вигляді відстеження електронної пошти та інших онлайн-інструментів:

Мета збору та обробки даних повинна бути чітко визначена та доведена до відома працівника.
Обробка персональних даних повинна бути зведена до мінімуму, необхідного для досягнення мети.
Будь-які заходи моніторингу повинні бути пропорційними до ризиків, з якими стикається роботодавець, а також враховувати законні інтереси працівників стосовно приватності.
Роботодавець зобов'язаний оцінити, чи можна досягти мети менш обмежувальними заходами.
Роботодавець зобов'язаний вжити всіх можливих заходів безпеки, з метою нерозповсюдження зібраних даних.
На обробку персональних даних необхідно отримати згоду працівника.
Забороняється здійснювати контроль відправлення та отримання приватної електронної кореспонденції.

Таким чином, контроль дозволений, але лише у межах закону, прозоро та з повагою до прав працівників.

Яку відповідальність несе працівник у разі порушення правил кібербезпеки (наприклад, якщо він випадково «злив» дані конкурентам)? Як розподіляється відповідальність між працівником і роботодавцем у разі витоку даних?

У випадку випадкового витоку даних, працівник може бути притягнутий до відповідальності, в тому числі перед роботодавцем.

Основними видами відповідальності, які може застосовувати роботодавець, є:

Дисциплінарна відповідальність (ст. 147 КЗпП України) у вигляді догани або звільнення (за наявності відповідних підстав, наприклад, систематичного невиконання працівником покладених на нього обов'язків у контексті дотримання внутрішніх політик роботодавця – п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, або невиконання працівником правил поведінки, якщо основи кібербезпеки закріплені саме в них – п. 14 ч. 1 ст. 40 КЗпП України).
Матеріальна відповідальність у вигляді відшкодування в розмірі заподіяної шкоди, але, як правило, не більше середнього місячного заробітку (ст. 133 КЗпП України).

Ключовою умовою для притягнення до вказаних видів відповідальності є доведення роботодавцем того факту, що працівник був належним чином (під особистий підпис) ознайомлений з відповідними внутрішніми політиками.

Якщо ж працівник свідомо збирав та передавав дані, які є комерційною таємницею, такі дії можуть бути кваліфіковані як кримінальне правопорушення, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі від 51 000 до 136 000 гривень (ст. 231 КК України). У такому випадку головними умовами є наявність умислу та спричинення істотної шкоди роботодавцю.

Окрім цього, у випадку несанкціонованого витоку інформації, яка зберігається або обробляється в комп'ютерах, комп'ютерних мережах або зберігається на носіях такої інформації, особа, яка має право доступу до такої інформації, може бути притягнена до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 362 КК України, що тягне за собою позбавлення волі на строк до 3 років із позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

У разі недодержання встановленого законодавством про захист персональних даних порядку захисту персональних даних, що призвело до незаконного доступу до них, тягне за собою накладення штрафу у розмірі від 1 700 до 8 500 гривень для працівників, та від 5 100 до 17 000 гривень для посадових осіб підприємства (ст. 188-39 КУпАП).

Чи потрібно включати положення про кібербезпеку у трудовий договір?

Включення положень про кібербезпеку до трудового договору не є обов'язковою вимогою згідно з чинним законодавством України та не є істотною умовою трудового договору.

Однак, незважаючи на відсутність такого обов'язку, рекомендується додавати такі положення до трудового договору та/або внутрішніх політик, оскільки в такому випадку вони стають складовою частиною трудових функцій працівника.

Окрім цього, наявність таких положень є, беззаперечно, підвищенням рівня уваги працівників до питань кібербезпеки.

Кожна дитина заслуговує на якісну освіту. Це стосується і дітей з особливими потребами. Включення їх в освітній процес – це не лише право, а й можливість для всіх дітей розвиватися разом, толерантно ставитися один до одного. Діти з особливими освітніми потребами в школі стикаються з різноманітними викликами, однак їх участь в освітньому процесі важлива для розвитку інклюзивного суспільства. Заклади, що підтримують таких учнів, створюють сприятливі умови для їхнього навчання, використовуючи адаптовані та модифіковані методи викладання, індивідуальні підходи та спеціальні ресурси. Це допомагає дітям з особливими потребами розвивати свої таланти, покращувати соціальні навички і відчувати себе рівними серед однолітків.

Саме команда психолого-педагогічного супроводу є важливою частиною якісного інклюзивного навчання у школі. Адже саме вона розробляє індивідуальну програму розвитку дитини, моніторить її виконання, вносить зміни, створює умови для інтеграції дітей з особливими освітніми потребами в освітнє середовище та допомагає вчителям організувати інклюзивне навчання.

Протягом грудня фахівцями ІРЦ було взято участь у 47 таких засіданнях у навчальних закладах Крупецької, Улашанівської, Ганнопільської та Берездівської територіальних громад.

На порядку денному обговорювались такі питання:

1. Про результати моніторингу результатів навчальної діяльності дитини з ООП.

2. Про ефективність ІПР та внесення коректив та доповнень.

3. Про результати проведених індивідуальних занять та корекційно-розвиткової роботи з дитиною з ООП.

03.12.2024 у Міжнародний день людей з інвалідністю фахівці ІРЦ провели Перший всеукраїнський урок про інкюзивність у Ганнопільському ліцеї.

Цей день є нагадуванням про обов'язок виявляти турботу і милосердя до найбільш незахищеної частини суспільства - людей з інвалідністю. Мета зустрічі : донести дітям, що кожна людина має свої унікальні потреби та здібності і це робить їх особливими. Проявляти співчуття та розуміння до інших людей, бути доброзичливими.

Відчулося, що наші діти є свідомими, обізнаними, та захоплюються новими знаннями.

Команда психолого-педагогічного супроводу є важливою частиною якісного інклюзивного навчання у школі. Адже саме вона розробляє індивідуальну програму розвитку дитини, моніторить її виконання, вносить зміни, створює умови для інтеграції дітей з особливими освітніми потребами в освітнє середовище та допомагає вчителям організувати інклюзивне навчання.

Вересень - час проведення перших засідань команд психолого-педагогічного супроводу дітей з ООП у новому навчальному році.

За участі фахівців(консультантів) ІРЦ 48 таких засідань було проведено у навчальних закладах Крупецької, Улашанівської, Ганнопільської та Берездівської територіальних громад.

На порядку денному обговорювались такі питання:

1. Розробка та затвердження ІПР дітей з ООП на 2024-2025н.р.

2. Забезпечення корекційно-розвитковими заняттями учнів з ООП у 2024-2025н.р.

Фахівці надали методичні рекомендації щодо перегляду та уточень індивідуальної програми розвитку, корекційно-розвиткових програм та їх обліку. Крім того, обговорювалися важливі питання адаптації та модифікації освітньої програми та корекції розвитку. Для навчання учнів з особливими освітніми потребами працюють одразу кілька фахівців і координація їхньої роботи важлива для досягнення позитивного результату. Саме завдяки подібним засіданням і практичним навчанням створюються кращі умови для навчання дітей з ООП.

Збереження ментального здоров'я є надважливим у сьогоденні.

Саме з такою метою на базі нашого ІРЦ 06.02.2024 було проведено тренінг психологами загального захисту благодійного фонду "РОКАДА" Іриною Йолтухівською та Оленою Шевчук. Практичні психологи та фахівці центру навчалися технікам самодопомоги та допомоги близьким у кризових ситуаціях.

Тренінг залишив післясмак позитиву, яскравості та позитивних емоцій.

Стоп, Міни!

Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України спільно з партнерами – проектом Dovidka.info та благодійною організацією «Смарт ангел» – створено кілька просвітницьких відеороликів для дітей, присвячених мінній безпеці.

Метою розробки та поширення цих матеріалів - нагадування про те, що третина України замінована або забруднена рештками зброї й техніки внаслідок війни. Тож мінна небезпека нині загрожує кожному– як дорослим, так і дітям. Наші діти мають знати, як виглядають міни-пастки, міни-розтяжки та інші їх види та, як діяти, коли знайшов міну.

У даних відео - правила поведінки, які можуть вберегти життя. Враховуючи вищевикладене та з метою підвищення рівня обізнаності жителів України та особливо дітей пов'язаних із мінною безпекою, Мінреінтеграції розповсюджує ці просвітницькі ролики.

Ознайомитись з інформаційними матеріалами та відео Ви можете за посиланнями:

https://drive.google.com/drive/folders/1Gcp0J3S-FdIPI2A8LYlSIXfckaYaTIcp

https://drive.google.com/file/d/1YUJmO1g9k9QVbvOMutLCjj_zxppN5IHb/view?usp=sharing

https://drive.google.com/file/d/1V_60zLdOuroz1OHHFcuZs9FrGegZVE6k/view?usp=sharing

https://drive.google.com/file/d/19Lu5cuoIH5XcwSaS_e8l7H1fQ07zC8cJ/view?usp=sharing

Моніторинг досягнень дітей з ООП за перший семестр 2023-2024 навчального року

Кінець року - час підведення підсумків та проведення чергових засідань команд психолого-педагогічного супроводу дітей з ООП.

За участі фахівців(консультантів) ІРЦ 49 таких засідань було проведено у навчальних закладах Крупецької, Улашанівської, Ганнопільської та Берездівської територіальних громад.

На порядку денному обговорювались такі питання:

1. Результати моніторингу та результати навчальної діяльності дітей з ООП за І семестр 2023-2024 н/р. 2. Ефективність індивідуальної програми розвитку та внесення коректив і доповнень. 3. Результати проведених індивідуальних занять та розвивально-корекційної роботи із дітьми з ООП.

Скажи чесно, ти як?

Піклування про ментальне здоров'я має перетворитися для українців на щоденну звичку. Провідником на цьому шляху покликана стати комунікаційна кампанія, яка стартувала в межах Всеукраїнської програми ментального здоров'я, ініційованої першою леді України Оленою Зеленською.

Мета кампанії – сприяти формуванню в суспільстві культури піклування про ментальне здоров'я, дати розуміння та показати інструменти, які допоможуть українцям дбати про свій внутрішній стан.

За даними соціологічних досліджень, понад 90% українців мали хоча б один із симптомів тривожного розладу, а 57% перебувають у зоні ризику розвитку ментальних порушень. Українці не мають звички звертатися до фахівця: 31% громадян не вважають свої проблеми достатніми для цього. Зараз це основний бар'єр на шляху звернення по психологічну допомогу.

Так само, як здатність до адаптування, функціонування й навіть певного розвитку під час війни, перспективи повоєнного відновлення України значною мірою залежать від рівня емоційної солідарності громадян та культури піклування про ментальне здоров'я. Психологічні проблеми наростають непомітно, впливають на всі сфери життя та знижують здатність протистояти викликам.

Всеукраїнська програма ментального здоров'я «Ти як?», ініційована Оленою Зеленською, має на меті допомогти українцям знайти джерело сили. Джерело внутрішнє, в собі, на рівні усвідомлення й визнання власного психічного стану та хоча б приблизної оцінки ступеня його кризовості. Піклування про ментальне здоров'я має стати звичною відповідальністю кожного. Також необхідно створити систему сервісів і послуг, які зможуть різними засобами та дієвими механізмами підтримати людину, коли вона не справляється самостійно.

Розробку та впровадження Всеукраїнської програми ментального здоров'я координує МОЗ України. Всесвітня організація охорони здоров'я – експертний партнер, виконавчий партнер – громадська організація «Безбар'єрність». Майданчиком для розробки та ухвалення рішень є Міжвідомча координаційна рада при Кабінеті Міністрів України. Комунікаційна кампанія реалізується за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).

У межах кампанії створено спеціальну сторінку: https://howareu.com (howareu_program), де запропоновані контакти, посилання, поради, продукти, техніки та методики, які допоможуть піклуватися про ментальне здоров'я – своє та людей поруч.

В нашому ІРЦ кваліфіковану консультацію та психологічну допомогу можна отримати у практичного психолога Андрощук Яни Іванівни, попередньо звернувшись за телефоном: +38(096)59-44-273

За участі фахівців(консультантів) ІРЦ 46 таких засідань було проведено у навчальних закладах Крупецької, Улашанівської, Ганнопільської та Берездівської територіальних громад.

На порядку денному обговорювались такі питання:

1. Про нормативно-правові акти, які регулюють питання інклюзивної освіти в Україні.

2. Про схвалення Положення про команду психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами.

3. Про розподіл обов'язків між членами команди психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами та затвердження плану роботи на 2023/2024 навчальний рік.

4. Про обговорення та схвалення індивідуальної програми розвитку дитини з особливими освітніми потребами на 2023/2024 навчальний рік.

Фахівці надали методичні рекомендації щодо складання індивідуальної програми розвитку, корекційно-розвиткових програм та їх обліку. Крім того, обговорювалися важливі питання адаптації та модифікації освітньої програми та корекції розвитку. Для навчання учнів з особливими освітніми потребами працюють одразу кілька фахівців і координація їхньої роботи важлива для досягнення позитивного результату. Саме завдяки подібним засіданням і практичним навчанням створюються кращі умови для навчання дітей з ООП.

18листопада - Європейський день захисту дітей від

сексуальної експлуатації та сексуального насильства.

Сексуальне насильство над дітьми - прихована проблема, точну кількістьпотерпілих установити надзвичайно складно. За оціночними даними РадиЄвропи, кожна п'ята дитина страждає від різних форм сексуального насильства.Сексуальне насильство є болючою темою й у мирний час, проте під часвійни проблема загострюється. З кожною звісткою про звільнені території, нажаль, стає відомо про нові випадки сексуального насильства російськихокупантів над українками та українцями.

Завданнями проведення заходів до Європейського дня захисту дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства є:

- підвищення обізнаності громадськості щодо проблеми сексуального насильства над дітьми, виявлення випадків насильства, їх попередження та допомоги дітям, які постраждали від сексуального насильства;

- сприяння відкритій дискусії про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства;

- недопущення стигматизації жертв і надання їм допомоги.

На сайті Міністерства освіти і науки України розміщені актуальні матеріали, відео та анімації для батьків, учителів та дітей щодо запобігання сексуальному насильству. Ресурс доступу: https://mon.gov.ua/storage/app/media/pozashkilna/bezpeka/1.pdf

https://mon.gov.ua/ua/news/aktualni-materiali-shodo-psihologichnoyipidtrimki-ta-zahistu-ditej-vid-seksualnogo-nasilstva-v-interneti

Також можна скористатися практичними напрацювання фахівців Українського фонду «Благополуччя дітей», зокрема: Методичний посібник «Формування навичок безпечної поведінки дітей»: частина 2 «Я вмію себе захистити» (для роботи з дітьми підліткового віку).

• Відео «Історія Юльки» та «Історія Матеуша».

• Матеріали кампанії «Уважні батьки».

• інформаційно-методичний посібник «Сексуальне насильство над дітьми: причини, наслідки, профілактика»;

• відеолекція «Сексуальне насильство над дітьми: форми та ознаки».

• методичний посібник «Навчіть дитину захищатися»;

• листівка для батьків «Навчіть дитину правила «Тут мене не торкайся»;

• брошура для батьків «Навчіть дитину правила «Тут мене не торкайся»;

• брошура для батьків та дітей «Я можу себе захистити»;

• відеокурс О. Нагули для батьків «Навчіть дитину захищатися».

• методичний посібник «Формування навичок безпечної поведінки дітей»: частина 1 «Вчимо дитину захищатися»;

• мультфільм «Розкажи дорослому, якому довіряєш»;

• відеокурс О. Нагули для батьків «Навчіть дитину захищатися»

• методичний посібник «Формування навичок безпечної поведінки дітей»: частина 2 «Я вмію себе захистити» (для роботи з дітьми підліткового віку);

• відео (щодо проблеми секстингу) «Історія Юльки» та «Історія Матеуша»;

• відео (щодо проблеми грумінгу) «Уважні батьки»;

• відеокурс для батьків «Навчіть дитину захищатися»;

• брошура для батьків «Уважні батьки»;

• сценарій зустрічі з батьками «Уважні онлайн або як запобігати спокушанню дітей онлайн»;

• сценарій заняття з підлітками «Уважні онлайн».

Рекомендуємо скористатись матеріалами, які було підготовлено та адаптовано у межах проєкту Ради Європи «Боротьба з насильством щодо дітей в Україні»:

відеоролик «Розкажи дорослому, якому довіряєш» щодо попередження сексуального насильства щодо дітей у колі довіри;

буклет «Дізнайся про свої права в цифровому середовищі» з рекомендаціями Ради Європи щодо поваги, захисту та здійснення прав дитини в цифровому середовищі для дітей та молоді;

відеоролик «Почни говорити» для дітей та дорослих щодо попередження сексуальних домагань у спорті;

серія із 6-ти навчальних відеоуроків для батьків та дорослих, які працюють з дітьми та для дітей «Батьківство в епоху цифрових технологій»:

Захист дітей онлайн;

Сексуальний шантаж; Секстинг; Секс-чатинг; Грумінг; Зображення сексуального характеру, що використовуються для помсти.

Усі матеріали Проєкту «Боротьба з насильством щодо дітей в Україні», доступні на сайті Офісу Ради Європи, які можуть використовуватися педагогічними працівниками, соціальними педагогами, практичними психологами під час проведення профілактичної та роз'яснювальної роботи щодо запобігання насильства.

Проєкт "Єднання заради дії"

Благодійні організації «Благодійний фонд «Стабілізейшен суппорт сервісез» та «IREX в Україні» презентувати Збірку методичних матеріалів щодо забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб та цивільного населення, яке постраждало від військової агресії РФ проти України, що була розроблена командою БО «БФ «ССС» спільно з Міністерством цифрової трансформації України та Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.

Зазначена Збірка складається із 13 розділів, кожен з яких стосується найбільш актуальних питань соціальної адаптації та відновлення прав постраждалого населення, зокрема містить роз'яснення законодавства щодо надання соціальних та адміністративних послуг ВПО, зразки рішень, заяв тощо. Під час роботи над Збіркою методичних матеріалів було проаналізовано понад 80 нормативно-правових актів, які регулюють питання соціального захисту населення та регламентують правовий статус внутрішньо переміщених осіб, відслідковано усі зміни в законодавстві, що в загальному склало понад 2000 проаналізованих сторінок. Відтак, Збірка методичних матеріалів є дуже корисним матеріалом для громадян, які постраждали внаслідок повномасштабної збройної агресії проти України, оскільки в доступній формі роз'яснює особливості законодавства у сфері соціального захисту населення, механізми реалізації прав та захисту інтересів внутрішньо переміщених осіб у межах реалізації проєкту «Єднання заради дії» за підтримки IREX в Україні.

Доступ: https://drive.google.com/drive/folders/1t0q1oZfAdBcsEMp6aN_iDJg5Y 47YPc5i?usp=sharing.

Заходи до Міжнародного дня людей з інвалідністю

Відповідно до Ропорядження Хмельницької обласної державної адміністрації №821/2021-р від 23.11.2021 «Про заходи з відзначення Міжнародного дня людей з інвалідністю» фахівцями комунальної установи проведено:

захід у формі групового заняття «Бал Доброти». де висвітлювалась тема: «Дивись на нас як на рівних»
проведено круглий стіл для батьків «Розшифровка дитячої поведінки»
розроблено рекомендації для батьків по запобіганню насилля щодо дитини
розроблено рекомендації для педагогічних працівників щодо запобігання проявам насильства серед дітей, які навчаються інклюзивних класах

Робота над ІПР

Відповідно до плану роботи ІРЦ, протягом листопада надавались методичні рекомендації щодо роботи за Індивідуальною програмою розвитку дитини для асистентів вчителя закладів загальної середньої освіти Ганнопільської, Берездівської, Крупецької та Улашанівської ОТГ.

Приємні слова стосовно позитивної динаміки розвитку своїх вихованців почули від педагогів Губелецького, Хоровецького, Улашанівського, Цвітоського, Миньковецького, Жуківського ЗЗСО.