ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ДИТИНА НЕ ХОЧЕ ПРАЦЮВАТИ З АСИСТЕНТОМ УЧИТЕЛЯ І ВИКОНУВАТИ ІНСТРУКЦІЇ

З дитиною треба встановити керівний контроль - коли дитина виконує ваші прохання або інструкції. Якщо дитина не слухається жодного дорослого - керує вона. Якщо в нас є керівник, який щось робить на так, як нам подобається, чи можемо ми щось зробити? З дитиною так само.

Коли дитина приходить у школу вже з такою поведінкою - це велика проблема, яку треба було розв'язувати ще до садочка: формувати це в індивідуальному форматі з батьками, з педагогами, а потім переносити на співпрацю з дітьми.

Як частину формування керівного контролю ми можемо використовувати заохочування дитини за те, що вона виконує наші вимоги, робить завдання, слухається нас. Але враховуйте: якщо дитині доступні всі базові речі - вона може дивитися мультики, скільки їй треба, гратися, їсти смачні страви, займатися тим, що їй подобається - то наші заохочення не спрацюють.

ЯК НАЛАШТУВАТИ ВЕРБАЛЬНИЙ КОНТАКТ ТА ОРГАНІЗУВАТИ РОБОТУ З ДИТИНОЮ, ЯКА ЗАПЕРЕЧУЄ

Дитина не може заперечувати все, тому що є те, що їй подобається. І ми можемо маніпулювати цим, використати стратегію "спочатку-потім", домовлятися.

Можемо спитати: "Ти не хочеш виконувати завдання, а що би ти хотів?". Якщо дитина скаже: "Я хочу, щоби ви залишили мене в спокої, я нічого не хочу робити" (це найстрашніший випадок, адже рідко діти кажуть, щоб їх залишили в спокої).

У такому випадку ми говоримо: "Ти зараз розв'язуєш один приклад, і я на 5 хвилин тебе залишаю". Вона сидить на уроці, займається своїми справами. Через 5 хвилин ми повертаємось: "П'ять хвилин минули. Хочеш, щоб я знову пішов? Два приклади - і я піду".

Додатково можемо заохочувати чимось, що подобається дитині.

Якщо щось не вдається, виходить з ладу, губиться, для дітей це може бути травматичною подією. Адже в них не завжди сформоване розуміння - якщо щось загубилось, то воно знайдеться; або можна взяти інший предмет. Інколи діти сприймають ситуацію буквально: вони бачать, що в зошитах пишуть тільки ручкою і якщо та загубилася, то це катастрофа - тому що олівцем або фломастером писати не можна.

Можливо, дитина боїться невдачі, не хоче навчатись, адже не навчена вчитися і хоче постійно гратись. Якщо це спільна діяльність з однокласниками, дитина може відчувати себе неуспішною. Або це може бути якась діяльність на перерві, коли дитина не знає, як пограти з ровесниками, а ми пропонуємо: "Іди там пограй, хлопці он спускають якісь машинки".

Дитина відмовляється, тому що, наприклад, не знає, як грати в цю гру, боїться, що буде грати неправильно, що діти будуть сміятися. У цьому випадку дорослий має бути провідником між усіма дітьми й дитиною з ООП.